
Юлія Шутенко ↓
У спокої гірських краєвидів: «Ярмінок» Петра Мідянки
mavka (анонімно) ↓
Юстейн Ґордер. Помаранчева дівчинка
Оленка Мовчан (анонімно) ↓
ПУЧОК СВІТЛА УКРАЇНІ
Юлія Шутенко ↓
ПУЧОК СВІТЛА УКРАЇНІ
Оленка Мовчан (анонімно) ↓
ПУЧОК СВІТЛА УКРАЇНІ
Леся Розмовко (анонімно) ↓
ПУЧОК СВІТЛА УКРАЇНІ
Микола Мікрохвильовий (анонімно) ↓
У спокої гірських краєвидів: «Ярмінок» Петра Мідянки
Юлія Шутенко ↓
У спокої гірських краєвидів: «Ярмінок» Петра Мідянки
Микола Мікрохвильовий (анонімно) ↓
У спокої гірських краєвидів: «Ярмінок» Петра Мідянки
Юлія Шутенко ↓
У спокої гірських краєвидів: «Ярмінок» Петра Мідянки
Збірка Остапа Сливинського «М’яч у пітьмі» цілісна. Здається, ніби ці вірші писалися впродовж двох сезонів – літа й осені. Виявляється, це улюблені пори року поета. Окрім наскрізних образів води, світла, сну, знаків, м’яча, духів деякі фрази із певною видозміною перетікають із вірша у вірш, скріплюючи твори у своєрідний ланцюг.
У сучасному українському літературному дискурсі Петро Мідянка – постать осібна, не тільки через географію свого мешкання (живе і вчителює в селі Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області), а насамперед через оригінальний творчий метод, що полягає в насиченні текстів топонімікою Закарпаття, діалектизмами й архаїзмами.