ПУЧОК СВІТЛА УКРАЇНІ

Рецензія на кн.: «Співайте Богові нашому, співайте»: Духовні пісні Закарпаття / Запис текстів і мелодій, упоряд., підгот. текстів, вступ. ст., приміт. та слов. І.В.Хланти; Розшифрування мелодій Ф.І.Копинця. – Ужгород: Ват «Патент», 2008. – 848 с.

Український християнський фольклор у радянські часи мало вивчався і не видавався. Сьогодні ж це ще одна відкрита сторінка для фахового дослідження. Поява збірника духовних позаслужбових пісень Закарпаття «Співайте Богові нашому, співайте» важлива не тільки для фольклористів, релігієзнавців, музикознавців та ін., а й для кожного, хто цікавиться духовними надбаннями нашого народу.

Упорядник книжки – відомий фольклорист, літературознавець, доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України Іван Васильович Хланта. Учений працював над збиранням та записуванням духовних пісень протягом останніх двадцяти років. Із величезної кількості творів та варіантів І.Хланта відібрав до книжки найкращі, найпопулярніші зразки (понад 560), що побутують у живому виконанні як у селах, так і містах Закарпаття.
Усі пісні збірника містять мелодії (розшифрування Ф.І.Копинця). У змісті вказана паспортизація кожного окремого зразка (коли, де і від кого записано). Пісенник побудований за хронологічно-тематичним принципом – спочатку йдуть пісні, що виконуються на свята Господні, тобто на Різдво Христове, на Богоявлення, Стрітення і т.д., пісні на свята Богородичні, до Святих. Окремими розділами подано пісні до Ісуса Христа, до Сотворителя, Пречистої Діви Марії, пісні покаянні та похоронні. У межах певного розділу пісні розміщено за алфавітом. Передує матеріалам змістовна передмова упорядника, вкінці – словник маловживаних слів, примітки, зміст, – це свідчить про високий рівень упорядкування і допомагає користуватися книжкою.

Видання, на думку упорядника, становить спробу «повернути людям хоча б дещицю багатющої духовної спадщини, накопичуваної нашими предками упродовж століть й непростиме почасти розгубленої на перехрестях тоталітарних десятиліть» (с.810).

У передмові «Із скарбниці духовної пісенності Закарпаття» І.Хланта розглянув тематику, проблематику, жанрологію української позалітургійної пісенної творчості в контексті історії християнства та історії української культури, посилаючись як на Біблію, отців церкви (Івана Золотоустого, Василія Великого), так і на класиків української літератури (Тараса Шевченка, Миколу Костомарова, Миколу Гоголя). У збірнику велике розмаїття пісень за стилем, художньою формою, настроєм: пісні-прославлення, пісні-подяки, пісні-молитви, пісні-радості, покаянні пісні, похоронні та ін. Дослідник висвітлив особливості церковно-релігійних колядок, пісень страсних, великодніх або воскресних, іконославительних, присвячених Христові Спасителю, про Сотворителя, про Божу Матір, про Святих.

Також учений здійснив огляд збірників християнських пісень, що існували раніше, висловив думку, що було б непогано мати антологію духовних пісень України. А щодо духовної пісенності Закарпаття, то вона, хоча й характеризується певними регіональними особливостями, не була відособленою, це органічна ланка «загальнонародного уснопоетичного процесу, загальноукраїнської поетичної єдності, що є яскравим запереченням твердження сепаратистів про «відрубність» Закарпаття від решти українських земель» (с.43).

Поетика народних духовних пісень рясніє традиційними фольклорними епітетами, порівняннями, народнопоетичною символікою. Наприклад, Богородиця порівнюється з зірницею, ружею, лелією, Ісус Христос – із сонцем, його настанови виступають як світлоносні (с.35). Чимало пісень створено на основі коломийкового розміру (вісім на шість та шість на шість), тому й забарвлені вони в тони традиційної народної музики.

Духовні пісні цікаві й цінні «не лише пропагандою християнського ідеалу, риси якого накреслено в книгах Святого Письма, але й намаганням підпорядкувати йому ідеал національний», – завважує І.Хланта (с.37). Так Господь, Діва Марія, Святі часто зображені в українськом національному вбрані, серед української природи, в українських храмах та хатах. Чимало пісень пронизує національна ідея, як от, наприклад, у цій:

Боже великий, Творче всесвіту,
На нашу рідну землю поглянь!
Ми були вірні Твому завіту,
Вислухай нині наших благань.

Люд у нестатках, край у руїні,
Де ж бо наш мудрий вождь-поводир?
Боже великий, дай Україні
Силу і славу, єдність і мир.
(«Боже великий», с.304-305)

Духовні пісні, на думку вченого, – своєрідний пучок світла, «який передається тим, котрі їх виконують, слухають і мають здатність «відгукуватися» або «відкриватися» душею назустріч пісні» (с.50). В останніх рядках передмови автор підсумував: «Духовні пісні стверджують ту просту й величну істину, що єдиний наш прихисток тільки в Господньому імені» (с.52).

Видання надруковане якісно. Це фоліант на 848 сторінок. Оригінально й доречно оздоблений форзац, на якому розміщені світлини з церквами Закарпаття (фото С.Мельника).

Книжка відкриває можливості нового наукового осмислення українського пісенного християнського фольклору, дає виклик іншим регіонам упорядкувати і видати пісні свого краю, і водночас виступає практичним пісенником для найширшого кола зацікавлених. Збірник «Співайте Богові нашому, співайте: Духовні пісні Закарпаття», впорядкований Іваном Хлантою – це великий здобуток для української культури.

(с) Юлія Шутенко (часопис "Народознавство", 2009, №77. - С.5.)